Чи запрацює відкритий банкінг - Економічна правда
Чи запрацює відкритий банкінг
Цифровізація давно вийшла за межі модного слова й стала фундаментом сучасної економіки: послуги мігрують в онлайн, бізнеси перебудовують процеси, а дані дедалі частіше сприймаються як актив, співмірний із грошима. Для користувача це виглядає просто — кілька натискань, і вечеря замовлена, курс оплачений, переказ відправлений. Натомість «за лаштунками» працюють складні фінансові та технологічні системи, які для більшості залишаються своєрідним «чорним ящиком».
Однією з таких систем є відкритий банкінг. В Україні про нього говорять не перший рік, однак дискусія пожвавилася напередодні офіційного запуску, запланованого на серпень 2025 року. На практиці йдеться про відкриті API, технічні специфікації та нові правила обміну даними — інструменти, які можуть змінити не лише банківський ринок, а й щоденний клієнтський досвід.
Що таке open banking і як він працює
Ідея відкритого банкінгу базується на простому принципі: банк, за згодою клієнта, надає доступ до його фінансових даних авторизованим третім сторонам — наприклад, фінтех-компаніям — через API. API у цій моделі виступає захищеним «містком» між різними системами, завдяки якому програми можуть обмінюватися даними без прямого втручання користувача в технічні деталі.
Самі API — не новина для цифрового бізнесу. Подібні «містки» працюють щоразу, коли інтернет-магазин пропонує вибрати відділення поштового оператора, а застосунок таксі показує місцезнаходження авто та приймає оплату. Новизна для України — саме концепція відкритого банкінгу, яка легалізує й стандартизує обмін фінансовою інформацією між банками, платіжними установами та уповноваженими сервісами для створення нових цифрових продуктів.
Навіщо це економіці та користувачам
Прихильники цифрової трансформації посилаються на дослідження, які пов’язують зростання рівня диджиталізації зі збільшенням ВВП. Не випадково, як зазначає першоджерело, понад 170 країн уже ухвалили національні стратегії цифрового розвитку. Україна також рухається в цьому напрямку: наприкінці 2024 року уряд затвердив стратегію цифрового розвитку інноваційної діяльності до 2030 року.
Відкритий банкінг у цій логіці розглядається як інфраструктурний елемент: він має спростити появу сервісів, що працюють із фінансовими даними, — від персонального фінансового менеджменту до більш точного кредитного скорингу та персоналізованих пропозицій.
Чого навчає міжнародний досвід: Британія, ЄС, США та Азія
Піонером у впровадженні відкритого банкінгу часто називають Велику Британію. У 2018 році країна запустила open banking паралельно з імплементацією європейської директиви PSD2. Відмінність британського підходу — у стандартизації: дев’ять найбільших банків зобов’язали відкрити API за єдиним стандартом. У ЄС, натомість, єдиного стандарту підключення немає, що потенційно ускладнює взаємодію учасників у різних юрисдикціях.
За оцінками учасників ринку, британська екосистема випереджає європейську на 6–12 місяців, але темпи суттєво різняться між країнами ЄС через відмінності в імплементації регулювання. Водночас навіть у Британії процес не був миттєвим: за перші три роки відповідними сервісами скористалися близько 4 млн користувачів, а у 2024 році — вже 10 млн, або майже 15% населення. Наступна ціль, яку обговорюють на ринку, — понад 20 млн користувачів завдяки розширенню набору сервісів та впровадженню нових технологій.
У США модель тривалий час формувалася здебільшого ринком без активної участі держави, однак згодом уряд узяв курс на регулювання — зокрема для захисту прав споживачів і вирівнювання конкурентних умов. Як зазначається в матеріалі, з 2026 року фінансові установи, емітенти кредитних карток та інші провайдери фінпослуг у США будуть зобов’язані розкривати персональні фінансові дані та безкоштовно передавати їх іншому постачальнику на запит споживача.
Окремий інтерес викликає досвід Азії. У низці країн регіону відкритий банкінг почав розвиватися одночасно з ЄС або навіть пізніше, проте це не завадило швидкому запуску продуктів на базі відкритих API. Їхня особливість — «зворотний» підхід: спершу формулюється проблема користувача чи ринку, а вже потім під неї підбирається рішення через API. Опитування банків Сінгапуру та Гонконгу, на які посилається першоджерело, показують, що ключовим драйвером успіху стала саме співпраця гравців.
Україна перед запуском: стандарти, регулювання і реалістичні очікування
Україна за останні роки істотно просунулася в цифровому розвитку. За даними ООН, у 2024 році країна посіла п’яте місце у світі за рівнем розвитку цифрових державних послуг, піднявшись на 97 позицій за шість років. На цьому тлі Національний банк визначив стандарти відкритого банкінгу одним із елементів технологічного розвитку фінансового ринку в межах стратегії «Фінансова фортеця України».
У 2021 році учасники платіжного та фінансового ринку за участі НБУ створили Open API Group, а нині зусилля зосереджені на завершенні технічних специфікацій. 1 травня 2025 року НБУ оприлюднив для обговорення проєкт положення про відкритий банкінг в Україні. Водночас частина регуляторних блоків, за інформацією першоджерела, ще в розробці — зокрема щодо авторизації надавачів нефінансових платіжних послуг, застосування електронних довірчих послуг при доступі до рахунків, а також страхування відповідальності таких провайдерів.
Експерти оцінюють, що 60–70% українських банків можуть встигнути відкрити базові API до серпня 2025 року. Перенесення старту, як зазначається, регулятор не планує. Водночас на ринку немає очікувань «швидкої революції»: перші роки можуть піти на налаштування технічної інтеграції, комплаєнсу та безпекових процесів, а також на формування довіри користувачів.
Які сервіси можуть з’явитися першими
Серед найбільш очікуваних напрямів називають інструменти особистого фінансового менеджменту, персоналізовані продажі та кредитні рішення. Для банків окремою можливістю може стати модель Banking-as-a-Service (BaaS), коли фінансова установа надає інфраструктуру бізнесам без банківської ліцензії.
Разом із тим українські банки, як зазначають учасники ринку, поки що ставляться до розкриття фінансових даних обережно. У матеріалі наголошується: відкритий банкінг задуманий не як війна за клієнта, а як формат співпраці, де взаємодія учасників екосистеми розглядається як чинник стійкості фінсектору — зокрема під час війни та в період повоєнного відновлення.
Ключовим елементом, від якого залежатиме масштабування, залишається згода користувачів і їхнє розуміння того, що саме відбувається всередині «чорного ящика» open banking. Якщо ринок, регулятор і технологічні гравці зможуть поєднати стандарти, безпеку, зручність і довіру, Україна, з огляду на міжнародний досвід та власну цифрову динаміку, має шанс вибудувати ефективну модель відкритого банкінгу — на користь економіки, бізнесу і людей.
Матеріал підготовлено на основі публікації «Економічної правди». У першоджерелі зазначено, що співавторкою є Вікторія Сидоренко, старша менеджерка податково-юридичного департаменту Deloitte Ukraine.